Поглядом
11 июля 2015 г. в 12:21
Ти знову тікаєш, ідеш вдалечінь,
І я тебе ніби ніколи й не знав до пуття.
Ти знову ховаєшся в темряву-тінь,
Туди, у нормальне життя.
Яким твоє серце до мене було?
У безліч віддалених днів?
Яким буде завтра? Бо «нині» пройшло.
Немає у мене вже й слів.
Схвильовані й стомлені очі сумні.
Про мрії-надії й мої почуття
Емоції, жалі, пройде́не життя
Мій погляд нехай розповість мовчазний.
Не плач, моя люба, над горем моїм.
Давно мої сльози посохли в журбі.
Я поглядом лише безмовним одним
Про все-все розка́жу тобі.
Примечания:
Я пытаюсь перевести, пока не получается. Луна, извини)))