и мы пошли
Взади меня было 2 в форме и спереди 2 а справа и лева было по 1 Мы так шли до какого-то строения там меня посадили за стол и сказали подождать «А начаналось всё красиво а потом пизда пошла» Просидел я так минут 20 смотря в правое окно там допрашивали какого-то недо человека с железным ебаломДопрос соседа по кабинету
-ты действовал наверняка 28 ударов ножом -не правда -нам дали показания а также у нас есть видео убийств, скажите зачем вы это сделали? -они нас угнетают -ты машина ты не можешь испытывать угнетение, я ещё раз повторяю зачем вы это сделали?Всё
дальше было не интересно. Как я понял это был автоматон который убивал людей? Интересно! Ну а так я записывал вопросы и заготавливал ответы Кстати я заметил только сейчас ц меня было окно только на соседа но не было окна на персонал как у других *Дверь* Также самая что окликнула меня вчера села на стул и спросила -здраствуйте как вас зовут? -здраствуйте Лололошка фильченко -меня зовут ступит -здраствуйте ступит -дак зачем вы меня позвали? -изза числа и убийства которое вы сделали в метре от меня -да и обычно у всех число правдивое а у вас явно неправильное! -и почему неправильное? -людей за всю жизнь этого мира не могло быть столько -понятно -скажите зачем вы напали на гопников? -они были первые! Соврал я -не верите я видел как вы убили их а также вы обратили нож Она вытянула нож на середину стола он был в 50 сантиметров от меня «Ну всё допрыгалась сучара» Я со скорость света взчлинод и кинул в неё нож попав рукояткой в висок Ну всё возьму её вещи и пойду Я обокрал её она оказалась очень богатой и ещё нашёл ключи *Дверь* Я думал ну всё всем пока но тут -ну привет Ло давно не виделись Прода следуетІ ми пішли.
Позаду мене було двоє у формі і попереду двоє, а праворуч і ліворуч було по одному. Ми так ішли до якогось будинку, там мене посадили за стіл і сказали зачекати. «Все починалося красиво, а потім пішло до біса.» Просидів я так хвилин двадцять, дивлячись у праве вікно. Там допитували якогось недолюдину з залізним обличчям. Допит сусіда по кабінету: — Ти діяв напевно, 28 ударів ножем. — Неправда. — Нам дали показання, а також у нас є відео вбивств. Скажіть, навіщо ви це зробили? — Вони нас пригнічують. — Ти машина, ти не можеш відчувати пригнічення. Я ще раз повторюю: навіщо ви це зробили?Все.
Далі було нецікаво. Як я зрозумів, це був автоматон, який вбивав людей? Цікаво! Ну а так я записував питання і заготовляв відповіді. До речі, я помітив тільки зараз, що в мене було вікно тільки на сусіда, але не було вікна на персонал, як у інших. *Двері* Та сама, що покликала мене вчора, сіла на стілець і запитала: — Здрастуйте, як вас звуть? — Здрастуйте, Лололошка Фільченко. — Мене звуть Ступіт. — Здрастуйте, Ступіт. — Так навіщо ви мене покликали? — Через число і вбивство, яке ви зробили за метр від мене. — Так, і зазвичай у всіх число правдиве, а у вас явно неправильне! — І чому неправильне? — Людей за все життя цього світу не могло бути стільки. — Зрозуміло. — Скажіть, навіщо ви напали на гопників? — Вони були першими! Збрехав я. — Не вірите? Я бачила, як ви їх убили, а також ви кинули ніж. Вона витягла ніж на середину столу. Він був у 50 сантиметрах від мене. «Ну все, доплигалася сучка.» Я зі швидкістю світла схопив ніж і кинув у неї, влучивши руків’ям у скроню. Ну все, візьму її речі і піду. Я пограбував її, вона виявилася дуже багатою, і ще знайшов ключі. *Двері* Я думав, ну все, всім пока, але тут… — Ну привіт, Ло, давно не бачилися. Продовження слідує…